Зачекайте, будь ласка!

Cторінка завантажується.

Мапа сайту

Просимо звернути увагу!

З 16.07. по 21.08.2018 року ДНЗ №2 тимчасово призупинив роботу для проведення ремонтних робіт.

Важливо! 

Зверніть увагу на зміни щодо батьківської плати за харчування дітей в закладах дошкільної освіти м.Рівне з 01.01.2018 року!

Наше кредо

"Не дитину пристосовуємо до дитячого садка, а дитячий садок до неї."

Наш девіз

"Від педагога-інтелектуала до інтелектуального дошкільника."

Гімн ЗДО №2

Слова Л.В.Шершун, музика С.Маринчук 

 

Якщо ти ще маля,

Але тобі вже два,

У садочок завітай,

Світ із друзями пізнай.

Наш "Пізнайко" любить всіх,

Друг — це твій і мій! 

 

Приспів:

Весело, весело, весело нам всім,

Дитсадок "Пізнайко" — ми радієм в нім!

Ми — розумні, ми — кмітливі, інтелектуали — ми,

Неможливо нас перемогти! 

 

У нас щодня дива трапляються,

Сюрпризи не кінчаються,

Хорошим справам ми вчимось,

Чимало в нас вже нагород,

Бо українець ти і я,

Велика дружня ми сім’я.

Ваша думка

Чи була для вас корисною інформація на сайті?

так - 92.7%
ні - 7.3%

Статистика сайту

Користувачі
1
Статті
226
Веб-посилання
7
Перегляди статей
123697

На сайті 67 гостей та відсутні користувачі

  • ghyjk.JPG
  • hkjoli.JPG
  • ty5r6.JPG
  • tyjit.JPG
  • tykiyu.JPG
  • ujoli.JPG

Поради психолога

 

«Здавалося б, що таке психологія – це наука про душу та її особливості, вміння її розуміти…»

 

Психологічна служба у садочку

Активно та результативно працює психологічна служба дошкільного навчального закладу під керівництвом практичного психолога Степанчук Олени Юріївни.

 Проблемним питанням психологічної служби є "Ефективність та доцільність впровадження методу проектів в освітньо-виховний процес».

 Значна увага з боку психологічної служби приділяється роботі з дітьми: психолого-педагогічному вивченні дитини, її розвитку, адаптації дітей раннього віку до дошкільного закладу, підготовці дітей до школи, з’ясуванню причин тих чи інших відношень у вихованні та навчанні дитини, відставання чи випередження вікових нормативів у розвитку пізнавальних процесів, тривожності, міжособистісним стосункам, розвитку у дітей комунікативних якостей, інтелектуальних здібностей, розвитку самооцінки.

 В роботі з дітьми О.Степанчук системно використовує власні доробки, корекційні програми: "Веселі пальчики", "Казкові історії", "Наші емоції", "Я — школярик", враховуючи проблеми та вікові особливості дітей.

Змістовно організовується розвивальна робота з обдарованими дітьми з розвитку творчих здібностей за програмою "Обдарована дитина", яка активізує розвиток творчих здібностей у дітей, образне мислення, уяву, емоції та відчуття.

Психологічна служба тісно співпрацює з педагогічним колективом, батьками, жителями нашого мікрорайону.

 Проводячи роботу з батьками, психологічна служба забезпечує:

  • інтеграцію суспільного і родинного виховання;
  • психологічну просвітницьку роботу з батьками;
  • довіру батьків до діяльності закладу;
  • соціально-педагогічний патронат.

З цією метою в закладі розроблені в достатній кількості психолого-педагогічні інформаційні матеріали для батьків: пам’ятки, поради, рекомендації, ігри-вправи, ігри-тренінги з розвитку психічних процесів у дітей. Головне для практичного психолога — це привернення батьківської уваги до розвитку дитячої особистості, розуміння своєї ролі у вихованні та навчанні дітей.

Допоможемо дитині подолати агресію

  • Поясніть дитині, що кожна людина має право на прояв своїх почуттів та емоцій, головне – навчитися керувати ними, а не бездумно та безконтрольно піддаватися їхньому впливу.
  • Важливо вчитися самим і навчити дітей не заганяти емоційне напруження всередину, а виражати його адекватними, неруйнівними способами.
  • Допоможіть сину чи доньці опановувати навички безконфліктної поведінки: аргументовано відстоювати свою думку, виражати свої емоції прийнятними словами, інтонацією, діями.
  • Якщо в малюка з’являються ознаки агресивної поведінки, слід насамперед проаналізувати, чи не є вони проявами хвороби.
  • Якщо дитина вступила в бійку, захищаючи від зазіхань інших малят свої іграшки, необхідно пояснити, що діти зовсім не бажають їй нічого поганого. Їм просто хотілося побавитися разом з таким вихованим хлопчиком (дівчинкою), у якого(ї) є чудові іграшки.
  • Якщо дитина говорить, що хтось її скривдив і довелося дати відсіч, не треба сварити її. Малюкові потрібно пояснити, що бажано не битися, а шукати інші способи. Але вимагати бути зовсім пасивним не можна.
  • Якомога частіше ставте дітям запитання: «Чого тобі хочеться? А як краще це зробити? Чому?»
  • Для дитини немає значення, яким способом привернути увагу дорослих – негативним чи позитивним. Тому треба намагатися якомога частіше надавати взаємодії з дитиною позитивного відтінку.
  • З агресивними дітьми доцільно використовувати арттерапію, роботу з піском, глиною, малювання, аплікацію, оригамі, ігри з мильними бульбашками.
  • Загалом, найважливішою виховною аксіомою, на якій має ґрунтуватися індивідуальний підхід до кожної дитини, є така: «Усе виховання тримається на одному слові – люби!»

 

Дітей треба просто любити… Тож любіть своїх дітей!

 

Підготувала практичний психолог Олена Степанчук

Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садка?

  • Вдома дитина стала нудьгувати, не може знайти собі заняття. Можливо, дитині час відкривати щось нове, цікаве, незнайоме.
  • На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт. Він не просто віднімає іграшку у свого «колеги», а «улагоджує» конфлікт словами: «Це моє!».
  • Маля здатне кільки годин на день перебувати без мами.
  • Дитина може розбірливо сказати про свої потреби.
  • Малюк уже досить спритний, уміє самостійно їсти й пережовувати, миє руки й вмивається, одягає і скидає з себе основні предмети одягу.

Підготувала практичний психолог Олена Степанчук

Тест «Який у вас характер»

Пропоную вам сьогодні визначити, який же у вас характер з допомогою дуже простого і швидкого тесту. Подивіться на наведений нижче малюнок і виберіть геометричну фігуру, яка більше за інших сподобалася вам з першого погляду.

Якщо ви вибрали квадрат, то це говорить про те, що ви дуже терплива люди. Вашому терпінню можна лише позаздрити. Люди, які обирають цю фігуру ніколи не залишають розпочату справу тому, що воно здається їм безнадійною. Ці люди неймовірно цілеспрямовані, вони вміють поставити собі завдання і рухатися в обраному напрямку до тих пір, поки чергова вершина не буде взята. Ці люди не люблять несподіванок та імпровізації тому, що все має розвиватися згідно плану. Їм не потрібні несподіванки. Стабільність - ось їхній життєвий девіз.

Прямокутник - дуже нестабільна форма. Її вибирають зазвичай ті, хто не дуже задоволений поточним станом справ і всіляко намагається кардинально змінити ситуацію. Ці люди не бояться нововведень і з радістю експериментують, вони досить сміливі для того, щоб вчитися і застосовувати отримані знання на практиці. Стан «Прямокутника» має властивість закінчуватися після того, як складним момент у житті людини закінчується, коли рішення прийнято і життя налагоджується.

Якщо вам сподобався трикутник - значить ви лідер в душі, вдома і на роботі, ви повні енергії і життєвих сил. Ви людина досить честолюбний, самодостатній і прагматичний. Амбіції таких людей досить чималі, вони знають, що їм потрібно і впевненою ходою йдуть до своєї мети. На роботі вважаються незамінними співробітниками.

Люди, що вибирають коло, зазвичай дуже добрі. Вони прекрасні слухачі і дуже чутливі натури. Щасливими вони відчувають себе, тільки якщо щасливі їхні родичі та друзі. Ці люди абсолютно неконфліктні і дуже поступливі.

Ламану вибирають креативщики, ті, хто не бачить сенсу життя без активної життєвої позиції. Ці люди дуже привабливі, проте їх настрій дуже нестійка: їх дуже легко вивести з себе. Їхня голова повна ідей, а вирішення проблем виходять нестандартними і незвичайними. Ці люди дуже товариські і оригінальні.

Дитина з агресивною поведінкою — спілкуємося ефективно

Обміркуйте причини агресивної поведінки дитини.

Ними можуть бути:

  • дефіцит батьківської уваги — у такому разі агресивна поведінка дитини є способом привернути до себе увагу;
  • ігнорування батьками проявів агресивної поведінки дитини;
  • установка дитини на те, що вона має обов’язково «давати здачу» і досягати своєї мети силою;
  • надто суворе виховання — фізичні покарання дитини, погрози тощо;
  • фільми, мультфільми або комп’ютерні ігри агресивного змісту.

При взаємодії з агресивною дитиною:

  • приймайте дитину такою, яка вона є;
  • ставте свої вимоги до дитини, враховуйте не свої бажання, а її можливості;
  • розширюйте кругозір дитини;
  • включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значення у виконуваній справі;
  • ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.

Подолати агресивність можна:

  • Терпінням - це найбільша чеснота, яка тільки може бути в батьків.
  • Поясненням - підкажіть дитині, чим цікавим вона може зайнятися.
  • Заохоченням - якщо ви хвалите свого вихованця за гарне поводження, то це розбудить у ньому бажання ще раз почути цю похвалу.

Караючи, подумай - навіщо?

Покарання як метод виховного впливу застосовували завжди і часто його вважають дієвим способом обмеження або виправлення небажаної поведінки вихованця. Дитина, пізнаючи світ і себе, багато що робить не так, як прийнято в суспільстві, не так, як хочеться дорослим. Як її зупинити, якщо вона не хоче виконувати волю старшого?

«Виховання без покарання — це не вузько шкільна справа, — говорив В.Сухомлинський. — Це одна з найважливіших проблем реформування суспільства, Його найтонших і найскладніших сфер — людської свідомості, поведінки, взаємин».

Кожен, кому доводилося мати справу з дітьми, знає, що за допомогою похвали та покарання дорослий досягає дисципліни, відповідальності. Одні вважають, що необхідно якомога частіше карати і рідше хвалити, інші – навпаки. Деякі радять, що треба тільки хвалити. А є і такі, які переконані у тому, що справжнє виховання — це виховання взагалі без похвали і покарання. Одна з небезпек покарання полягає в тому, що воно пригнічує особистість дитини, її індивідуальність. Принижуючи почуття гідності, батьки виховують у дитини схильність до пристосування та до поганих, низьких вчинків. Нерозумні, бездушні покарання породжують страх, а страх, у свою чергу. — хитрість та брехливість. Виникає замкнене коло, яке знову спонукає до небажаних вчинків.

Емоційна реакція покараної дитини може виявлятися або в усвідомленні справедливості покарання, своєї провини, інколи каятті, розумінні неприпустимості повторення подібних вчинків у майбутньому (бажаний очікуваний ефект застосування покарання), або у сприйнятті покарання як несправедли­вого, у невизнанні власної провини, не повторенні подібних вчинків лише через загрозу покарання, у прагненні взяти реванш за надмірні страждання — бажання відновити «справедливість» у своєму розумінні (небажаний побічний ефект застосування покарання). Більшість батьків використовують покарання як метод виховання своїх дітей. Слід визнати, що неможливо переконати батьків взагалі не використовувати покарання. Шлях до виховання без покарань — процес тривалий і складний, успішність якого безпосередньо пов'язана із соціальним розвитком суспільства. Тому під час батьківських всеобучів практичний психолог приділяє велику увагу психолого-педагогічним умовам використання покарання як методу формування поведінки дітей.

Негативні наслідки покарання

  • Відкритий опір покаранню — бунт, агресивні дії, впертість, дратівливість тощо.
  • Витіснення негативних емоційних переживань, зумовлених покаранням, шляхом спроб перенесення (перекладання) вини на інших осіб.
  • Накопичення негативних переживань, зумовлених покаранням, образи на оточення.

І знову говоримо про адаптацію…

Шановні батьки! Пам’ятайте, що ваше хвилювання передається дитині! Тому надаю прості поради для полегшення адаптаційного періоду до дитячого садка ваших дітей.

Найперше:

  • створіть спокійний, безконфліктний мікроклімат для своїх любих діток у сім’ї, щодня говоріть про свою любов до них;
  • напередодні приходу влаштуйте свято для малюка, порадійте за нього, що підріс, привітайте подарунками;
  • пояснюйте про важливість своєї праці і необхідність йти на роботу;
  • також пояснюйте про важливість відвідування дитячого садка, зрештою, у кожного своя праця;
  • спершу долучайтесь до спільної групової прогулянки, за потреби, перебувайте в групі з малюками;
  • не залишайте їх у перший день приходу в групі більше, ніж на 1-2 години, поступово збільшуйте час їхнього перебування;
  • приводьте здоровими;
  • давайте з собою улюблені іграшки;
  • дотримуйтесь такого самого режиму дня вдома, як і в дитячому садку;
  • більше спілкуйтеся, вислуховуйте, висловлюйте свої почуття;
  • не лякайте дитячим садком, уникайте критичних зауважень щодо нього;
  • не поспішайте залишати на денний сон;
  • наберіться терпіння.

Адже, адаптація до дитячого садка для деяких малюків - це складний і довготривалий процес, який несе з собою все нове: ще невідомі простір, оточення, стосунки. То ж зробімо разом її якомога легшою та безболісною.

Дослухайтесь до порад, виконуйте їх. За необхідності запрошую вас до спілкування.

З повагою до вас практичний психолог Олена

Поради дорослим щодо подолання стресу

  • З'ясуйте, що саме вас турбує. Розкажіть про свої переживання близькій людині. Це особливий психологічний прийом: озвучивши проблему, ви проаналізуєте, знайдете її причину і, відповідно, розв'язання.
  • Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, плин часу «прискорюється». Саме тому вона відчуває надмірну завантаженість і нестачу часу.
  • Навчіться керувати емоціями. Вирватися зі стресового кола допоможе проста вправа: заплющте очі й подумки опиніться на березі океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як через них у тіло входить енергія.
  • Усміхайтеся, навіть коли невесело. Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на усмішку організм почне продукувати гормони радості.
  • Відпочивайте разом із сім'єю.
  • Знімайте нервове напруження за допомогою фізичних вправ.
  • Слухайте заспокійливу музику. Музика — це теж психотерапія.
  • Влаштовуйте прогулянки на свіжому повітрі.
  • Концентруйтеся на позитивних речах.
  • Стимулюйте вироблення «позитивних» гормонів за допомогою певних продуктів харчування. Наприклад, солодощі, зокрема шоколад, сприяють виробленню серотоніну — «гормону щастя». А молоко, курага і банани поновлюють в організмі запаси калію, які першими вичерпуються під час стресу.

Портрет ідеального першокласника

1. Педагогічна готовність:

  • навички читання;
  • навички лічби; навички малювання;
  • уміння розгорнуто відповідати на запитання; великий словниковий запас; загальна обізнаність.

2. Інтелектуальна готовність:

  • розвинена уява;
  • уміння орієнтуватись у просторі та часі;навички малювання;
  • розвинене наочно-образне мислення (уміння виділяти суттєве в явищах навколишнього середовища, уміння порівнювати їх, бачити їхню подібність і відмінність); розвинена дрібна моторика (володіння олівцем, ручкою, ножицями, навички малювання); добра пам'ять;
  • передумови абстрактно-логічного мислення (здатність розуміти символи та формулювати запитання, самостійно розмірковувати, знаходити причини явищ, робити прості висновки).

3. Мотиваційна готовність:

  • намагання засвоїти роль школяра (бажання ходити до школи), прийняття системи вимог, які ставлять школа та вчитель.

4. Емоційно-вольова готовність:

  • уміння керувати своєю поведінкою;
  • збереження працездатності протягом одного уроку і протягом навчального дня;емоційна стійкість (регуляція емоцій);уміння стримувати свої імпульси (наприклад, не перебивати інших під час розмови);уміння продовжувати дію, докладаючи до цього вольові зусилля.

5. Комунікативна готовність:

  • бажання спілкуватися з дорослими та дітьми;
  • уміння встановлювати контакти з учителем;збереження відчуття дистанції;здатність до особистісного контакту з дорослим (на противагу ситуативному);уміння встановлювати контакт з однолітками;
  • уміння увійти в дитячий колектив і знайти своє місце в ньому;• уміння виконувати роботу разом.